Буковинська вишивка: відомий на всю Україну бренд

З давніх-давен люди зображували на одязі різноманітні знаки та символи, що виконували захисну та декоративну функцію. Абсолютно кожен елемент вишивки мав певне значення, згідно з яким його використовували. Наприклад, голубок та півнів зображували лише  на весільних рушниках, бо вони символізували молодят, пише chernivchanka.

Якісь сто років тому на виготовлення довгої сорочки йшло приблизно 8 км пряденої вручну нитки, весь процес від вирощування рослини до пошиття речі потребував близько року, особливо складну вишивку могли створювати всю зиму. Тому варто припустити, що кількість годин ручної роботи визначали не просто ретельністю праці, але й символікою всіх швів і стібків, які з’являлися на сорочці.

Вмінню читати вишиванку варто повчитися у Марії Степанівни Гаврилюк із Заставни. Вже понад 25 років жінка вишиває за різними техніками. Її сорочкам та горботкам понад 100 років. Більше 20 вишиванок, десяток горботок та кольорових плахт ще з румунськими узорами дісталися буковинці від бабусі та прабабусі. Про колекцію стародавнього народного одягу, добрий помисел та пісню під час вишивання і те, чому вишивана сорочка колись була головним приводом для заздрості, читайте у нашому матеріалі на

Відома на всю Україну майстриня

Невеличкий будиночок у невеличкому містечку належить Марії Гаврилюк. На перший погляд, одноповерхова, ще глиняна хатка нічим не відрізняється від сусідніх. Із низенькими, помальованими білою фарбою вхідними дверима, рипучою хвірткою та похилою будкою з кудлатим песиком. Але всередині – неначе зменшена версія краєзнавчого музею. Заквітчані рушниками і картинами стіни, ікони на покутті та акуратні серветки під кожною статуеткою на полицях, пухкі ясики на старих ліжках і налавники на маленьких горбатих табуретках. І всі вони – вишиті.

Вишивати Марія навчилася ще у школі, потім пішов період, коли жінка в’язала. Інтенсивно та постійно вишиває вже десь 20-25 років. І хрестиком, і гладдю, і бісером, і в’язанням уміє майстриння. Але саме хрестик та нитки подобаються найбільше.

Кожна з кімнат будинку оформлена по-новому: інші кольори, узори, квіти. В одній з них на фоні масивних квадратних подушок із невеличкою дрібною вишивкою, яскраво контрастує широка ікона Діви Марії. Як каже пані Марія, всі її вишиті картини, серветки чи сорочки – за різними схемами з книжок. Проте іноді жінка любить вигадати щось своє. Усе, що пані Марія вишиває, завжди робить із молитвою, хорошим помислом й українською піснею. Саме вони завжди й прогнозують хорошу долю власнику сорочки.

Велика колекція робіт

Часом може щось надумати таке цікаве. Бо ще коли була малою, мама вчила вишивати саме народні візерунки. Розповідала, який колір та малюнок за що відповідає, що характеризує. Нині то вже все забулося, але, звісно, треба думати про щось хороше. Якщо шиєш нареченому – на добру долю і кохання. Якщо дітям – на добру долю.

На замовлення зараз жінка нікому не вишиває. Все для себе робить, бо любить свою справу. Хоча іноді може вишити сорочку чи картину в подарунок. Марія Гаврилюк розповідає, що деякі стародавні одежини продала – так змогла змінити старі прогнилі вікна у будинку на металопластикові. Але залишила собі найкращі сорочки та горбочки.

«Буденки» – це такі сорочки, які одягали у будній день. У них також ходили і на поле – вишиванки з невеличкими орнаментами, квіточками на рукавах. «Святкові» – більш урочисті та нарядні. На них широкі візерунки, пишні квіти, майже все погруддя та рукави «забиті» узорами», – пояснює Марія. В одній із шаф велика кількість майстерно складених одна на одну сорочок.

Зараз Марія Степанівна навіть не пригадає, скільки років вишитим скарбам. Їх шили не для неї і навіть не для її мами. Їм уже, напевно, більше 100 років. З деякими ходили у поле працювати, інші ще за Австро-Угорщини зшиті, наступні – з румунськими візерунками. Ось таке родинне багатство має талановита буковинка.

З вишивкою – всюди!

Раніше кожен сам собі якийсь орнамент вигадував, щоб якось виділятися і щоб трішки щось було вишито. І так у будній день на поле, горботкою закотять, аби не було так тяжко сапати. Це раніше не було так, що у поле ходять напівголі, у куцих майках чи шортах. А це, хоча і з довгим рукавом, ніколи не парило. Натуральна тканина. А ще в них дуже добре спати. Тепер таких матеріалів не роблять.

Жінка показує інші сорочки і переконує: раніше вишиванка була головною причиною для заздрості на вечорницях. Та дівчата ж не можуть похвалитися так відкрито, як є. Але заздрість була: подивилася косо, як і зараз, що в неї краща вишиванка.

Нині Марія Гаврилюк вишиває навіть у дорозі: лебедів на одній вишиванці дороблювала у Польщі, а квіти – у Румунії. Раніше ж так завжди ходили: на свято, у церкву, навіть на поле. А тепер це, хоч і дуже помало, але знову повертається, ніби, в моду. Любо глянути! Але що би там не було, про вишиванку треба пам’ятати.

Характерні орнаменти Чернівецької області

Найдавніші зразки вишивок, знайдені у цьому краї, були виконані одним кольором. Зооморфні мотиви вишивали білою гладдю чи дрібним хрестом, штаповкою, крученим швом. Використовували навіть срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовна, металеві блискітки. Характерна вишивка Заставнівського району – це поперечні смуги (2-7) дрібних геометричних елементів. Поширені жовті та світло-зелені кольори. У Кіцманському районі вишивали досить великі рослинні візерунки, зокрема букети руж; зустрічалися також птахи.

У вишивці домінували прості геометричні візерунки червоного кольору з добавкою синього. Жіночі сорочки часто вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом. Червоною ниткою на білому-сірому тлі льняної полотнини. Характерні вишивальні техніки занизування, верхоплут, настилування. Вишивка цього регіону — вишукано проста та чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший монохромний (одноколірний) геометрич­ний орнамент.

Де придбати у Чернівцях

У Чернівцях можна знайти досить багато магазиній, майстерень та ательє, де продають вишиванки з місцевими та українськими візерунками. Приводимо список найбільш відомих закладів у місті, де кожен з легкістю знайде собі щось за смаком:

  • Ательє «Попелюшка» (вулиця 29 Березня, 7);
  • Магазин «Український Стиль» (вулиця Ентузіастів, 5);
  • Студія машинної вишивки (вулиця Калинівська, 13а);
  • Магазин «Україночка» (вулиця Небесної сотні, 23Б);
  • Магазин «Гармонія Вишивки» (вулиця Університетська, 4).