Essco coffee space ★9.5

У більшості кав’ярень зерно приїжджає ззовні, і питання «хто це смажив?» веде в чужу історію. В Essco coffee space усе навпаки: заклад відкрила ростерія, яка смажить каву в Чернівцях із 2015 року й постачає її сотням кав’ярень, ресторанів і магазинів по Україні. Тобто це не кав’ярня, що знайшла собі обсмажувача, а обсмажувач, який нарешті побудував собі кав’ярню — і зробив це не як демонстраційну точку при виробництві, а як повноцінний міський простір зі сніданками, кухнею та барною картою.

Родзинки

• Кава власної обсмажки. Заклад належить ростерії Essco, яка працює в Чернівцях із 2015 року — вертикаль від зеленого зерна до чашки замикається в межах одного міста.
• Ростер Giesen і калібрування. Обсмажування йде на професійному Giesen, з окремим контролем кожної партії, регулярними внутрішніми калібруваннями й участю в змаганнях.
• Тераса з деревом усередині. Одна з двох зал зроблена як тераса: справжнє дерево в приміщенні й вікно в стелі, крізь яке падає денне світло.
• Сніданки як окрема програма. Це не вітрина з випічкою, а кухня, що готує під замовлення — рідкість для закладу, який виріс із обсмажувального бізнесу.
• Барна карта поруч із кавовою. Заклад свідомо працює і як вечірнє місце, тому коктейльну частину розробляли окремо.
• Молодий заклад із дорослим бекграундом. Кав’ярня відкрилася на початку 2025 року, але команда прийшла в неї з десятиліттям роботи з кавою за плечима.

Що в чашці

Це один із небагатьох закладів Чернівців, де на питання про зерно є прямий і перевірюваний відповідь: каву смажать самі. Ростерія Essco працює з 2015 року й давно вийшла за межі власного споживання — її зерном користуються понад двісті п’ятдесят кав’ярень, ресторанів і магазинів. Для гостя це означає просту річ: те, що вам наливають, не залежить від чужого графіка поставок і не змінюється тому, що постачальник змінив умови чи зник із ринку.

Технічний бік теж не декоративний. Обсмажування йде на Giesen — професійному ровстері, який у спешелті-середовищі вважають одним з еталонних, — а кожну партію перевіряють окремо. Команда регулярно проводить внутрішні калібрування, тобто звіряє сприйняття смаку між собою, і бере участь у змаганнях. Це нудна, невидима гостю робота, але саме вона відрізняє каву, що стабільно смакує однаково, від кави, яка «сьогодні щось не та».

Ростерія тримає повний цикл роботи з кавою поза кав’ярнею: оптовий і роздрібний продаж зерна, продаж і ремонт кавового обладнання, курси бариста, каппінги й майстер-класи. Через це заклад можна читати як вітрину методу, а не лише як місце, де п’ють. Якщо вам цікаво не просто випити, а зрозуміти, чим одне зерно відрізняється від іншого, тут є з ким про це говорити — і, на відміну від багатьох кав’ярень, розмова не впреться в «нам так привозять».

Варто зробити одне чесне уточнення. Ростерія фізично працює не в кав’ярні, а на іншому майданчику — у міському інженерно-технологічному хабі, — тож розраховувати побачити барабан ровстера просто в залі не варто. Навчальні події й дегустації теж прив’язані радше до виробництва, ніж до столика в кав’ярні.

Хто за цим стоїть

Заклад відкрили Вадим і Дана Заславські на початку лютого 2025 року. Дана — засновниця ростерії Essco й людина з багаторічним досвідом у спешелті-каві; саме з її боку в проєкт прийшло розуміння зерна й обсмажки. Вадим до цього працював у логістичному бізнесі, і в кав’ярні, яка тримається на постачаннях, це поєднання виглядає логічніше за випадковість.

Кав’ярню будували як авторський проєкт, а не як «ще одну точку продажу». Меню під заклад розробляв запрошений шеф, барну карту писали окремо, а за інтер’єр відповідали дизайнер і бюро Rizdvo. Такий підхід — коли на кожну частину закладу кличуть профільного автора — рідко трапляється в містах масштабу Чернівців і багато пояснює в тому, чому простір не схожий на типову районну кав’ярню.

Під який сценарій

Найочевидніший сценарій тут — сніданок. Це той тип закладу, куди приходять зранку не по каву навинос, а сідають за стіл і замовляють їжу, приготовану під замовлення. Сніданок удвох, сніданок-зустріч, сніданок вихідного дня з довгою розмовою — простір розрахований саме на це, і кухня тут не додаток до кави.

Другий сценарій — розмова протягом дня. Дві зали дають вибір: у терасовій частині з деревом і верхнім світлом сидиться інакше, ніж у закритій залі, тож можна вибрати між «на людях» і «в тіні». Це робоча опція для зустрічі, яку не хочеться проводити в офісі.

Третій — вечір. Заклад працює допізна й має власну барну карту, тобто увечері перетворюється радше на місце для посиденьок, ніж на кав’ярню. Про це варто пам’ятати, якщо ви розраховуєте на тишу пізнього вечора: тут її може не бути.

Четвертий сценарій — робота з ноутбуком — найменш прозорий. Заклад публічно не описує ні розеток, ні політики щодо довгого сидіння, і за форматом він ближчий до сніданкового ресторану, ніж до класичної «ноутбучної» кав’ярні. Прийти з ноутбуком у спокійну денну годину цілком реально, але якщо вам критично сидіти пів дня біля розетки — це те, що краще з’ясувати наперед.

П’ятий — кава з собою. Оскільки за закладом стоїть власна обсмажка, це той рідкісний випадок, коли зерно, яке ви п’єте, походить із того ж міста, де ви його п’єте.

Простір і атмосфера

Простір складається з двох зал, і головна з них зроблена як тераса: усередині приміщення росте дерево, а над ним у стелі є вікно, крізь яке в зал заходить денне світло. Це рішення, яке видно на будь-якому фото й яке важко забути — воно перетворює зал із «місця зі столами» на щось ближче до внутрішнього дворика.

Загальний настрій команда навіювала тропічним, острівним — це не віденська кав’ярня з дзеркалами й ліпниною, якою славиться історичний центр Чернівців, і не бетонний мінімалізм третьої хвилі. Радше світлий, рослинний, м’який простір, у якому багато природних матеріалів і повітря. Для міста з важкою австрійською архітектурою це навмисний контраст.

За інтер’єр відповідала не команда «на свій смак», а дизайнер разом із бюро Rizdvo — і це помітно в цілісності: заклад не виглядає зібраним із того, що було під рукою. Друга, закрита зала дає альтернативу тим, кому в терасовій частині забагато світла й людей.

Про рівень шуму варто сказати чесно: заклад великий, із кухнею й баром, і в пікові години це чути. Тиха кав’ярня для читання — не про нього.

Що до кави

Їжа тут — рівноправна половина закладу, а не полиця з привозними десертами. Кухня працює під замовлення, і сніданкова частина — це та річ, заради якої сюди приходять окремо від кави. Меню будували з запрошеним шефом, тож воно не є набором стандартних позицій, які повторюються в кожному другому закладі міста.

Друга частина — бар. Коктейльну карту писали окремо, і це змінює характер вечора: заклад не закривається разом із кавовим сценарієм, а переходить у інший режим. Якщо ви оцінюєте місце тільки як кав’ярню, це може здатися зайвим; якщо шукаєте один заклад на весь день — це і є перевага.

Чого тут немає — це кав’ярні «на два столики з випічкою». Формат повноцінний, із кухнею, і візит складається інакше, ніж у точці, куди забігають по капучино.

Коли приходити

Заклад відчиняється рано, ще до початку робочого дня, і працює до пізнього вечора — це один із небагатьох чернівецьких закладів, який справді закриває весь день від сніданку до нічних посиденьок.

Ранок буднього дня — найспокійніша й найкраща година: сніданки готують без черги, у терасовій залі найкраще світло, і саме тоді простір показує себе таким, яким його задумували. Вихідний ранок і обід — навпаки, пікові: заклад молодий і популярний, тож на місце в терасовій частині варто розраховувати не завжди. Вечір — час барної карти й гучнішої компанії.

Окремо: якщо ви їдете сюди заради кави як такої, кращий час — денний, коли бариста не працюють у сніданковому авралі й із ними можна поговорити про зерно.

Як дістатися

Кав’ярня стоїть за межами історичного ядра, на широкій магістралі сучасної частини Чернівців — це вже не квартал бруківки й австрійських фасадів, а широка міська артерія з житловою й діловою забудовою. Від центральної площі сюди коротка поїздка міським транспортом; тролейбуси й маршрутки цим напрямком ходять часто, зупинка поруч.

Пішки з центру дійти можна, але це прогулянка, а не два кроки. Натомість для тих, хто живе або працює в новій частині міста, заклад опиняється буквально по дорозі — і саме звідси береться його щоденна публіка.

Добре знати

Перше: заклад молодий. Він відкрився на початку 2025 року, і це означає і хороше (свіжий простір, амбітна команда), і ризиковане — меню й режим ще можуть змінюватися, а частина відпрацьованих дрібниць приходить лише з роками.

Друге: терасова зала з деревом — головна причина, чому сюди їдуть, і саме вона заповнюється першою. Якщо вам принципово сісти там, приходьте раніше або уточнюйте про столик наперед.

Третє: ростерія й кав’ярня — це різні адреси. Каппінги, курси бариста, продаж і ремонт обладнання прив’язані до виробничого майданчика в міському технологічному хабі, а не до залу кав’ярні. Не плануйте дегустацію «просто зайшовши на каву».

Четверте: це не тиха кав’ярня для роботи в навушниках. Формат із кухнею й баром означає рух, розмови й вечірній гамір; про розетки й політику довгого сидіння публічної інформації немає, тож питайте на місці.

П’яте: якщо вам сподобалася кава, її можна купити зерном — власна обсмажка працює і на роздріб, і на опт, тож чашка, яку ви пили, повторюється вдома точніше, ніж зазвичай.

Питання й відповіді

Тут справді своя обсмажка?

Так. Заклад належить чернівецькій ростерії Essco, яка смажить каву з 2015 року й постачає зерно понад двомстам п’ятдесяти кав’ярням, ресторанам і магазинам.

На чому смажать зерно?

На професійному ровстері Giesen, з окремим контролем кожної партії, регулярними внутрішніми калібруваннями смаку й участю команди в змаганнях.

Коли відкрилася кав’ярня?

На початку лютого 2025 року. Ростерія за нею стоїть значно старша — вона працює з 2015-го.

Хто власники?

Вадим і Дана Заславські. Дана заснувала ростерію Essco й має багаторічний досвід у спешелті-каві, Вадим прийшов у проєкт із логістичного бізнесу.

Що особливого в просторі?

Дві зали, з яких одна зроблена як тераса: усередині росте дерево, а денне світло падає крізь вікно в стелі. Загальний настрій — світлий і тропічний, за інтер’єр відповідали дизайнер і бюро Rizdvo.

Тут можна поснідати чи тільки випити кави?

Сніданки — одна з головних причин сюди приходити. Кухня готує під замовлення, а меню розробляв запрошений шеф.

Чи є щось, крім кави, увечері?

Так, заклад має окрему барну карту й працює допізна, тож увечері він ближчий до місця для посиденьок, ніж до кав’ярні.

Чи підходить заклад для роботи з ноутбуком?

Удень цілком, але це не класична «ноутбучна» кав’ярня: формат із кухнею й баром означає рух і шум, а про розетки заклад публічно не повідомляє. Якщо це критично — уточніть заздалегідь.

Чи можна купити зерно додому?

Так. Ростерія працює і в роздріб, і оптом, а крім зерна займається продажем та обслуговуванням кавового обладнання й проводить курси бариста та каппінги.

Графік роботи