Свято-Введенський жіночий монастир в Чернівцях – історія, сьогодення та майбутнє

В Чернівцях багаті християнські традиції, на сьогодні тут діють 54 православні, католицькі та греко-католицькі храми. У області 16 монастирів – чи не найбільше в Україні, в них несуть своє служіння понад 400 ченців і черниць.

Одним із найбільших і найвідоміших є Свято-Введенський жіночий монастир, пише chernivchanka.info. Наразі він підпорядкований Чернівецько-Буковинській єпархії Української православної церкви Московського патріархату. 

Розташований майже в центрі сучасних Чернівців, на розі вулиць Буковинської та Кармелюка. Офіційна адреса: вул. Буковинська, 10, м.Чернівці.

Вид на монастир з рогу вулиць Буковинської та Кармелюка. Фото risu.ua

Історія

Заснований монастир був в 1904 році з метою підтримки черницями публічного крайового шпиталю і Буковинської дитячої лікарні. Вони були відкриті в 1886 році, побудовані на величезній ділянці в 3,5 га, виділеній магістратурою за головування бургомістра Антонія Кохановського. Ідею створення лікарняного містечка в тогочасному передмісті Гореча підтримав митрополит Буковини і Далмації Володимир де Репта. Він сприяв виділенню коштів і отримав благодійну допомогу на будівництво від Буковинського релігійного православного фонду.

Вид на Чернівці 1904-1905 року. Фото molbuk.ua

9 будівель лікарняного комплексу були зведені всього за 3 роки, проекти замовляли в архітекторів з Відню. Сьогодні всі споруди внесені в список пам’яток архітектури місцевого значення. 

Так, як персонал лікарень не справлявся з великим потоком хворих, було прийнято рішення побудувати поряд монастир, черниці якого мали доглядати за пацієнтами безплатно. Також черниць готували працювати в санітарній службі, яка була організована на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. що тоді були не рідкістю – часто краєм проносились епідемії, щороку траплялися повені та інші катаклізми.

Навпроти лікарні, поряд з Народним садом (тепер це Центральний парк культури та відпочинку), у міської влади була куплена ділянка за кошти благодійників. Будівництво велося 3 роки й в 1904 році Високопреосвященніший митрополит Володимир освятив обитель і туди перевели черниць з інших українських монастирів. Свою назву він отримав на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.

Вхід в монастир. Фото uk.wikipedia.org

Діяльність монастиря

В статуті святої обителі зазначено, що головним завданням його сестриць є несення служби християнського милосердя – догляд за хворими в лікарнях і піклування про дітей в притулку, який відкрили на території комплексу поряд з дитячою лікарнею.

Всі роки свого існування черниці монастиря ревно виконувати свою місію, в роки Другої світової війни врятували сотні людей, в тому числі, євреїв. Тому з приходом радянської влади на Буковину жіночий монастир не чіпали до 1960 року. Тоді по СРСР прокотилася хвиля закриття монастирів, потрапив в той потік і чернівецький Введенський.

Будівлі у єпархії відібрали й поселили там простих людей, облаштувавши комунальні квартири. А головний корпус віддали на потреби міської ради – там був відомчий садочок, потім влаштували школу-інтернат, далі виробничі майстерні, а в останні роки радянської влади – Обласний відділ освіти.

Монастирський двір. Фото wikimedia.org

Тих черниць, які забажали й надалі служити Богу, відправили в Хрещатицький монастир. Раніше там була чоловіча обитель, але її розформували, з того часу будівлі занепадали пусткою. Частина черниць не схотіла туди перебиратись і перейшли на мирське життя. Майже всі вони влаштувались на роботу санітарками в лікарні, де раніше виконували свій черничий обов’язок.

В Хрещатицькому монастирі переселені сестри своїми силами зробили ремонт і облаштували більш-менш достойне життя. Але владі це не сподобалось і в 1962 році у них відібрали й ці будівлі, а сестринство ліквідували. В результаті той монастир був знищений повністю.

І тоді не всі черниці відмовились від свого покликання – половина знайшла собі самостійно місця в інших обителях по всій Україні, були й такі, що виїхали за кордон.

Сучасність

24 жовтня 1994 року державна влада уже незалежної України після президентського указу про повернення релігійним організаціям культового майна прийняла рішення повернути будівлю і території жіночого монастиря Буковинській єпархії. Відразу Священний Синод УПЦ видав наказ про відродження Введенського жіночого монастиря, який був опублікований в Журналі Синоду № 29 від 27 грудня 1994 року. А 25 травня 1995 року був введений в дію оновлений Статут обителі. З літа того ж року в відремонтовані келії почали заселятися черниці. 

Церковна крамниця. Фото facebook.com

Настоятелькою монастиря стала ігуменя Мелітина (Наталія Марківна Слижук), вона була призначена на цю посаду 05 січня 1995 року, керує по сьогодні.

Ігуменя Мелітина, настоятелька Свято-Введенського жіночого монастиря. Фото facebook.com

На початку 2000-х на монастирському подвір’ї почалося будівництво головного Свято-Троїцького собору. У ньому є підземний храм, названий на честь преподобного Іоанна Кущника, християнського святого, який кинув все й пішов у монахи. Перший камінь у фундамент собору заклав і освятив митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій. Закінчено будівництво у 2004 році, якраз на 100-ліття заснування монастиря.

Свято-Троїцький собор. Фото foursquare.com

В кіотах підземного храму зберігаються християнські святині: мощі преподобного Кукші Нового, частки святих мощей Хозевітських мучеників та інші реліквії.

Наразі в соборі щоденно ведуться богослужіння, на які можуть приходити всі охочі віряни. 

У будні дні:

  • ранкова служба розпочинається о 7-й годині;
  • вечірня – о 17-й.
  • в ніч з п’ятниці на суботу звершується нічна літургія, яка розпочинається о 2-й годині ночі.

В неділю та святкові дні зранку відбуваються дві Божественні літургії – о 7-й і і о 10-й годині.

Монастир має три престольні свята:

  • Введення Пресвятої Богородиці – 21 листопада (4 грудня за новим календарем);
  • День Святої Трійці (П’ятидесятниця);
  • День пам’яті преподобного Іоанна Кущника – 15 (28) січня.

Монастир має також власний скит – у селі Верхні Станівці Кіцманського району. Ділянку з будівлею і господарством єпархія передала 08 серпня 2014 року, а уже 19 вересня скитський Престол був освячений архієпископом Чернівецьким і Буковинським Високопреосвященнішим Мелетієм на честь святої праведниці Анни.

На сьогодні на території монастиря знову ведеться будівництво ще одного храму – преподобного Сергія, ігумена Радонезького. Це буде третій храм до домового Введенського (розміщений у двоповерховій будівлі 1904 року) та Свято-Троїцького собору. Частину службових приміщень і келій монастирю так і не віддали – там живуть мирські люди, яких єпархія ніяк не може виселити.

Майбутнє

З початком нападу Росії на Україну УПЦ Московського патріархату втратило багатьох вірян – цілими громадами вони переходять під юрисдикцію УПЦ Київського патріархату. 

Введенський жіночий монастир не має наміру відходити від московського керівництва. Але Чернівецька облрада проголосувала за звернення про заборону УПЦ МП на території області та всієї України й існування монастирю в теперішньому вигляді опиниться під загрозою. 

.,.,.,.