Значний внесок у розвиток буковинського феміністського руху внесло українське товариство “Жіноча громада”. Організація виникла у Чернівцях на початку 20 століття. У матеріалі на chernivchanka.info ми більш детально дізнаємось про діяльність “Жіночої громади”.
Створення
На початку 1900-х років у Буковинському краї діяло легально дві жіночі організації. Першим було товариство “Мироносиці”, яке орієнтувалось на благодійність і обмежувалась здебільшого буковинками греко-католицького віросповідання. Другою спільнотою було “Общество русских женщин”. Ця організація не здобула популярності серед чернівчанок через свої москвофільські погляди.
Тож у 1906 році на установчих зборах прийняли рішення заснувати товариство “Жіночої громади” у Чернівцях. Серед засновниць було чимало членкинь “Мироносиць” та колишніх учасниць “Кружка українських дівчат”. Метою організації було дбати про освіту українського жіноцтва як міського, так і сільського, а також про економічне піднесення українського народу через розвиток господарства та домашнього промислу. Керівницею “Жіночої громади” обрали Емілію Кумановську, а секретаркою – Констянтину Малицьку.
Просвітницька й економічна діяльність
Спочатку заснування товариство значну увагу приділяли самоосвіті учениць, беручи приклад з Наталії Кобринської. Для учасниць товариства регулярно проводились лекції в аудиторіях Чернівецького університету за участю професорів Степана Смаль-Стоцького, Омеляна Калужняцького тощо. Також заняття проводили й членкині організації – Зиновія Грушкевич та Ольга Кобилянська.
Також у Чернівецькій області у селах було засновано чимало гуртків. Відповідальною за цей напрямок була Константина Малицька. З ініціативи “Жіночої громади” було відкрито нові садочки. Два дитячих навчальних заклади функціонували на околиці Чернівці, а один в самому центрі міста. Товариство організовувало аматорські театральні вистави.
Завдяки ідеї Зиновії Грушкевич у Чернівцях було створено кравецьку майстерню, де дівчат навчали крою та шиттю. Це робилось для того, аби залучати все більше молоді до практики й розвинути національне та духовне виховання. Згодом майстерня сягнула значних масштабів. Тож вже як повноцінне підприємство, вона почала функціонувати при “Народному Домі”. Майстерня почала шити одяг й білизну для кількох місцевих магазинів. У 1912 році кравчині пошили 12 суконь для балу у крайового президента.
“Жіноча громада” реалізовували вишивки, організовувала тематичні виставки у Чернівцях та за межами Буковини. У 1912 році товариство брало участь у “Виставці народного мистецтва” у Коломиї. А з виставки з Відня організація привезла золоту медаль.
Вплив Першої світової
З початком Першої світової війни “Жіноча громада” стала з організаторок “Комітету допомоги пораненим”. Але його діяльність була нетривалою. Адже у 1914 році уся Буковина була окупована російськими військами. Згодом у 1917 році на Буковині почало відновлюватись звичне життя.
На першому післявоєнному зібрані “Жіночої громади” було вирішено усі сили спрямувати на відновлення дитячих садочків та надання допомоги пораненим українцям. У 1918 році товариство влаштувало в Чернівцях урочистий прийом воякам УСС на чолі з старшинами Дмитром Вітовським та Іваном Андрухом.
Під час румунської окупації було заборонено діяльність усіх українських гуртків. Тож представниці “Жіночої громади” перші роки були змушені працювати у рамках неформального об’єднання “Комітет українських жінок”.
У 1921 році товариство добилось того, аби при “Українському Народному Домі” почала діяти їдальня для студентської та учнівської молоді. Також попри те, що у Румунії не було виборчих прав у жінок, у 1926 році двом буковинкам вдалося вступити до “Громадської ради Чернівців”.