Буковина багата на талановитих майстрів, які створюють неймовірні вироби власноруч. У цьому матеріалі на chernivchanka.info ми більш детально розповімо про чернівецьку майстриню. Саме вона створює чудові вироби з вовни.
Початок кар’єри
Чернівецька майстриня Руслана Гончарук протягом двадцяти років тче гуцульські ліжники та гуні з овечої вовни. Цій справі вона навчилась ще будучи дитиною. Це ремесло успадкувала від своєї мами, а та від своєї матері та бабусі. Ручні вироби чернівчанка створює на сторічному верстаті, який ще належав її прабабці. Раніше майстриня викладала музику в школі, але тепер займається лише ткацтвом. Жінка так так реалізовує своє прагнення творити, а також зберігає багатовікову традицію гуцульського ткацтва.
Руслана тче ліжники із традиційними гуцульськими взорами, і авторські ліжники з квітами та деревами. Але найбільше майстриня захоплюється робити гуні — це гуцульський верхній одяг із вовни. Традиційні гуні-коцовані роблять з вовняних ниток. Цей одяг нагадує овечу шкуру. Цей одяг захищав гуцулів від дощу, холоду та сонця.
Чернівецька майстриня також створює авторські гуні. Вона робить їх різнокольоровими нитками, різної довжини, з рукавами й без. До прикладу гуні, які зробила Руслана Гончарук носять українські письменниці Ірена Карпа та Марія Матіос, а також декілька гунь має американський телеведучий Террелл Джермейн Старр.
Матеріали для виробів
Для своїх виробів, зокрема для створення ліжників та гунь майстриня використовує овечу вовну. Увесь процес розпочинається із стрижки овець. Отриману вовну миють та граблюють — розпушують на верстаті. З цієї вовни вручну роблять нитки. Тонші нитки використовують для основи виробу, натягуючи на верстаті. Також вовну фарбують, аби отримати кольорові нитки.
Для своєї роботи Руслана закуповує вовну у місцевих продавців. Обробляє її вже самотужки. Майстриня створює нитки за допомогою своєї мами, яка теж займається ліжникарством.
Зітканий ліжник або гуні кидають у валило. Це своєрідна пральня у гірській річці. На річці будують “діжку”, вода у якій крутиться через стрімку течію ріки. Вовняні вироби можуть крутитися у валилі приблизно 4 години влітку, а взимку — 8-9 годин. Усе це робить для того, аби вовняний виріб збігся й став щільніший, а також втратив неприємний запах овець. Якщо у майстрині є вдосталь вовни, то одну гуню вона створює приблизно два тижні. За цей час Руслана тче виріб, відвозить його у валило та сушить.
Гуні для мюзиклу
Чернівецькій майстрині Руслані Гончарук директор Івано-Франківського театру запропонував зробити гуні для мюзиклу про гуцулку Ксеню. Жінці запропонували зробити вироби на її смак. Так вона створила традиційні гуцульські гуні та авторські кольорові.
За період творчої праці Руслана Гончарук брала участь у багатьох виставках, вернісажах, фестивалях, ярмарках, має багато дипломів і подяк. Майстриня – активна учасниця вернісажів гуцульських ліжників “Барвограй” і фестивалю-ярмарку “Барви карпатського ліжника”, учасниця виставок майстрів ліжникарства у Косові, Коломиї, Івано-Франківську, Ужгороді, Львові, Вінниці та Києві. Неодноразово представляла Україну на міжнародних мистецьких форумах у Польщі, Туреччині, Нідерландах, Румунії. А у жовтні 2021 року мала персональну виставку в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка.
Руслана Гончарук успішно співпрацює з багатьма музеями та дизайнерськими агенціями – як в Україні, так і за її межами. Талановиту майстриню можна побачити у відеофільмах і відеосюжетах, зокрема: “Наша скриня. Ліжники”, “Древо життя”, “Зерно – живий одяг” та багато інших.