У цьому матеріалі ми розповімо більш детально, як святкували Різдво на Буковині. У Чернівцях ретельно готувались до зимових свят. Проходили музичні концерти та вистави у Народних домах в Австрійський період. Коляду у місті було важко почути, адже Різво вважалось суто сімейним святом, де були присутні лише родичі. Більше на chernivchanka.info.
Підготовка
У Чернівцях проживало чимало етнічних народів. Тож кожен по-своєму готувався до свят. Тоді православна церква святкувала Різдво 7 січня, католики – 25 грудня, а чернівецькі євреї у грудні відзначала своє одне з найбільших свят – Хануку.
Готуватись до святкування Різдва починали заздалегідь. Чернівчани завжди з нетерпіння очікували зимових свят, адже це був період радості, казки, любові, тепла та чудес. Ще до Святого Миколая починали підготовку до Різдва. Зазвичай брались наводити порядки у своїх домівках. Знімали образи, обмітали стіни, шафи, усі куточк. Опісля стелили все чисте, розкладали крохмальові серветки, чіпляли на чільних місцях вишитих янголів.
Напередодні свят у місті починали функціонувати різдвяні ярмарки та ринки. Діти обирали собі щось цікаве на різдвяний стіл, а батьки ходили навантаженні купленим. Усі місцеві магазини та будинки були прикрашені особливими декораціями: підсвіченими гірляндами, ошатними ялинками, білим пухнастим снігом та багатьма іншими прикрасами. Також оформляли й чернівецькі храми. Зазвичай, це були ясла з Божественним немовлям Ісусом, святими Дівою Марією і Йосипом, пастухами та домашніми тваринами.
Преса
Загалом грудень був дуже метушливим місяцем для Чернівців. Також у місцевій пресі була присутня різдвяна реклама. Це і реклама продовольчих та інших товарів, які можуть знадобитися для святкової підготовки помешкання і як це прийнято – різдвяний розпродаж. У газетах були розважальні сторінки, де були загадки. Найспритнішим читачам давалися призи. Напередодні Різдва чернівецька газета “Czernowitzer Allgemeine Zeitung” розважала своїх читачів “Загадковим різдвяним ярмарком”.
У газетах також були пропозиції від місцевих кондитерських, які заохочували чернівчан придбати їхню продукцію до святкового столу. Власники магазинів запрошували завчасно придбати також найвишуканіші напої, привезені спеціально до свят із різних країн, на всі смаки і на різний гаманець. Пропонували купити також і ялинки та прикраси з гірляндами до них. У ті роки було прийнято надсилати листівки з нагоди Різдва своїм рідним та знайомим. Поштівки до Чернівців надходили з європейських міст.
Святвечір
На сам Святвечір готували на різдвяний стіл 12 пісних страв, а також пампухи. Із запаленням першої свічки, у будинку з’являвся дух Різдва. На саме свято християни ходили до церкви. Вже 7 січня або 25 грудня чернівчани на свої столи готували різноманітні смаколики, зокрема солодощі. Це були рочки та сніжинки для ялинки, медівник із цинамоном, завиванці з горіхами та сливовим повидлом, рогалики з різними начинками, ванільні штанґерлі та надзвичайно смачне печиво пусерле, випечене без борошна, із самих лише горіхів та білків, а також пампушки з трояндовими конфітюрами. Випічку викладали на ауфватер, присипали цукровою пудрою й подавали до столу.
Звісно Різвдо не могло обійтись без ялинки. Її напередодні прикрашали усією сім’єю. Вона наповнювала своїм ароматом усю оселю. Зимові свята у місті вважались суто родинною подією, тож не було прийнято ходити по місту з колядою. Натомість у селі було більш традиційне Різдво. з колядками та щедрівками, яке святкували ще від діда-прадіда і звикли дотримуватися певних канонів, то вже чернівчани на ці довгі зимові вечори впроваджували і проводили дещо інші дійства, які на той час відбувалися в європейських містах.
