Колись її маму також бив тато. Вона маленькою бачила це, але нічого не могла вдіяти. Маленька дівчинка виросла, але спогади взяла з собою в доросле життя. Для того, аби допомогти іншим уникнути домашнього насильства, повернути віру в себе та свої сили. Це історія відомої активістки, благодійниці, засновниці кризового центру для мам з дітьми у скрутних життєвих обставинах в Чернівцях «Міста Добра» Марти Левченко.
Крізь серце Марти пройшли тисячі історій з хорошим і сумним завершенням, пише chernivchanka.info. Але вона не опускає руки, бо знає, що потрібна їм: тим, кого нікому захистити. А оглядаючись на те, скільки вдалося зробити за останні роки, вона мотивує сама себе на подальші кроки.
З сімейного бізнесу – до благодійності
З самого народження Марта відрізнялася від інших дітей. Вона дружила з тими, кого сторонилися інші, віддавала останню цукерку тим, хто жадав її більше за неї. Хоча сама була з незаможної родини, яка проживала на Івано-Франківщині. З часом дівчинка підросла і зрозуміла, що цукерка не розв’язує проблему і потрібно діяти глобальніше.
На той час вона вже вступила на факультет режисури і вийшла заміж. Марта шалено мріяла про дітей, але Бог не поспішав здійснювати її мрію. Тому вона почала опікуватися іншими дітьми.

Спочатку вони з чоловіком займалися сімейним бізнесом. Бувши у партнерстві з іншими провідними компаніями – власниками салонів, ювелірних магазинів та ресторанів, Марта запропонувала втілити спільний експериментальний проєкт. Мова йшла про організацію весілля мрії для знедолених дітей, а проєкт вона назвала «Закохана Буковина». З цього задуму в 2008 році й розпочалася благодійна діяльність Марти Левченко. Спілкуючись з головними героями проєкту, вона також чула історії їхніх родичів та знайомих. І намагалася допомогти всім, використовуючи власні ресурси.
«Мрія Марти» – перший проєкт із комплексної реабілітації мам із дітьми
Впритул із проблемами малозабезпечених родин Марта зіштовхнулася, коли допомогла дітям із однієї сім’ї здійснити їхні мрії, а через деякий час дізналася, що їх вилучають до інтернату, бо мама не мала коштів відремонтувати у будинку пічку. Інші ж випадки – коли через систематичне насильство та побої жінки вимушені були постійно тікати з дітьми. Та знову поверталися до насильника, бо їм нікуди було піти…
Тоді Марта зрозуміла, що проблеми таких родин потрібно вирішувати набагато глибше, аніж разовими відвідинами. Потрібен був стаціонар для мам із дітьми, де вони могли перебути кризовий період. Бо Марта вважає, що не завжди вина матері в тому, що вона не може впоратися з дітьми. Часто жінок просто нікому навчити, підтримати, допомогти і зрештою – повірити в них.
Тож у 2016 році Марта загорілася ідеєю знайти будинок, де можна було б облаштувати тимчасове місце перебування для мам із дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах. Вартість оренди, яку озвучили на той час, була шаленою. Тисяча доларів на місяць тільки за оренду голих стін, які, до того ж, потрібно було ще облаштувати – була непіднімна сума.

Але Марта не шукала легких шляхів. Вона розповіла в соцмережах про свій задум і попросила всіх, хто має можливість, долучитися до реалізації проєкту комплексної реабілітації «Мрія Марти». Тож за короткий час люди активно відгукнулися на прохання волонтерки і їй вдалося облаштувати неймовірний центр. Тоді Марта пояснювала, що жінкам треба показати зовсім інший рівень побуту, щоб вони прагнули до змін у власному житті.
Пізніше Марта знайшла наглядачок, які допомагали жінкам влаштовуватися на новому місці. А ще згодом у штаті з’явилися психолог, медсестра та кухарка.
«Місто Добра»: тут розуміють та підтримують
У 2018 році Марта Левченко у складі Місії мами Терези відвідала Калькутту. Вона була однією із волонтерок, які займалися дітьми з каліцтвом, травмами та різними хворобами. З кожним днем, проведеним за кордоном, Марта утверджувалася у думці, що в Україні також потрібен такий проєкт. Де дбатимуть про обездолених і допомагатимуть їм стати сильними та самодостатніми. Незважаючи на те, що в Чернівцях є місця, де допомагають родинам з дітьми, Марта розуміла, що потрібна масштабніша допомога.

Того ж року Марта купила земельну ділянку і почала зводити майбутнє «Місто Добра». Тоді це був тільки один корпус і на його будівництво волонтерка систематично оголошувала благодійний збір серед меценатів та небайдужих. Так у «Міста Добра» з’явилися разові та постійні спонсори, які й донині відправляють кошти на потреби центру. Поступово виросли ще п’ять корпусів.
Скільки жінок та дітей прийняв центр із початку функціонування – вже й не злічити. Його стіни чули сотні моторошних історій, тихих схлипувань і відвертих сліз. В одному з інтерв’ю Марта зізналася, що кожного разу, слухаючи чиюсь історію, думає, що гірше вже бути не може. Але приходять інші жінки, за плечима яких ще гірші спогади. Проте тут завжди готові прийняти та вислухати, навіть якщо проти весь світ.
Найкраща нагорода – щасливі діти та їхні мами
У «Місті Добра» жінки не тільки відновлюються, а й мають можливість опанувати нову професію, піти навчатися. А ще – відчути себе жінкою, адже тут працюють косметолог, візажист, дизайнер та стиліст. І вони вдихають у кожну жінку нову – кращу версію її самої.
Гарною традицією центру є щорічні зустрічі з випускницями. Подія відбувається у День захисту дітей – 1 червня. Тут збираються жінки, які зуміли вирватися з насильства, знайшли сили змінити життя і на власному прикладі показують, що це можливо. Марта впевнена, що ці зустрічі позитивно впливають на тих, хто нещодавно переїхав до центру і боїться радикальних змін.

При «Місті Добра» діє хоспіс, де перебувають тяжкохворі діти. Зазвичай їхні хвороби невиліковні, але Марта дарує можливість відчути себе потрібними. Тут цілодобово організований медичний нагляд за «метеликами» (так у центрі називають дітей, життя яких поступово забирає тяжка хвороба). Це історії про біль і смерть, але Марта збирає докупи усі зусилля і мужність, аби зробити шлях цих дітей світлішим. Подарувати промінчик любові і ласки, відчуття, що вони не самотні…
Марта Левченко має багато відзнак та нагород за благодійність і активну громадську діяльність. Щороку вона потрапляє до переліку лідерок премії від видання «Українська правда» – «УП 100 Сила жінок». Але вона працює не заради відзнак, а задля того, аби кожного дня світ збагатився ще на одну посмішку щасливої дитини.