У суспільстві досі міцно закріплені стереотипи про жіноче тіло та його роль, часто обмежені уявленнями про ніжність і слабкість. Однак на Буковині все більше жінок доводять протилежне – вони демонструють, що жіноча фізична сила, витривалість і наполегливість можуть бути не менш вражаючими, ніж у чоловіків. Спортсменки з нашого регіону не лише досягають високих результатів у різних видах спорту, а й руйнують усталені уявлення про роль жінки в суспільстві. Вони надихають інших долати обмеження та виходити за межі традиційних норм, пише chernivchanka.info.
Жіноча сила як суспільний виклик
Питання жіночої фізичної сили – не лише спортивна тема, це соціокультурний виклик, що підриває стереотипи про «крихкість» жіночого тіла і про роль жінки в суспільстві. Жінку досі за замовчуванням ототожнюють з турботою, домом, материнством, а не із силою, технікою чи змаганнями. Хоча на практиці ці речі давно вже зрівнялися. Коли спортсменки підіймають штангу, виграють вільну боротьбу чи беруть участь у пауерліфтингу – вони не лише показують власні результати, а й змінюють соціальну уяву. Їхні досягнення формують новий образ жінки як автономної, дисциплінованої й фізично спроможної особи.
Для Буковини, де спорту традиційно приділяють увагу, поява сильних жінок у менш «традиційних» силових видах – це подвійний ефект. По-перше, це підвищення медійної видимості жіночих досягнень (постійні репортажі місцевих редакцій фіксують перемоги). А по-друге, поява нових моделей для дівчат і молодих жінок, котрі можуть почати займатися не «жіночими» видами спорту, а тими, що розвивають силу.
Пауерліфтинг та жим лежачи: ті, що підняли штангу
На Буковині зростає нове покоління жінок-спортсменок, які демонструють світу, що жіноча сила не має компромісів і меж. Однією з яскравих представниць цього руху стала чернівчанка Оксана Суходєєва. Лише за три роки тренувань вона здобула титул чемпіонки Європи в юніорській категорії у вазі до 43 кг, піднімаючи вагу понад втричі більшу за власну – 130 кг у присіданні. Це вражаюче досягнення говорить не лише про її силу, але й про системну роботу тренерів і підтримку спортивної школи.
Попередній спортивний досвід до занять пауерліфтингом дівчина мала лише у танцях та вокалі. Але швидко зрозуміла, що у спорті, зокрема у залі, знайшла справжнє покликання. Інтенсивна підготовка перед чемпіонатом Європи включала роботу над технікою, екіпіруванням і силовими вправами. Тож на міжнародних змаганнях у Данії у 2023 році Оксана отримала «золото» у всіх трьох вправах: присіданні зі штангою вагою 130 кг, жимі лежачи на 70 кг і тязі штанги на 100 кг. Ці здобутки дали їй звання майстра спорту та визнання високого рівня майстерності.
Інші буковинські пауерліфтерки, зокрема Зінаїда Дем’ян, теж здобувають медалі на чемпіонатах Європи та світу. Це свідчить про високий рівень тренерської роботи та розвиток спортивної інфраструктури у регіоні. Активна підтримка, створення тренувальних спільнот і популяризація пауерліфтингу серед дівчат допомагають змінювати уявлення батьків і тренерів про жіночу фізичність і можливості. Адже вже з дитячого віку дівчатка можуть спробувати свої сили, займаючись у спортивних гуртках.
Важка атлетика й гирьовий спорт
Відомою за межами України у важкій атлетиці стала чернівчанка Ангеліна Ломачинська. Цікаво, що вона поєднує кар’єру важкоатлетки з роботою у системі охорони здоров’я. На чемпіонаті Європи у Єревані вона виборола бронзову нагороду у ваговій категорії до 49 кг. При цьому показала блискучий результат у ривку – 81 кг, а за сумою двоборства – 176 кг. Ломачинська неодноразово підіймалася на п’єдестал чемпіонатів Європи, встановлювала особисті рекорди та доводила, що важка атлетика – це її стихія.
Станіслава Турченяк – теж яскравий приклад таланту, що формується з підліткового віку. Багаторазова чемпіонка області з гирьового спорту, вона демонструє, як доступ до тренувань і кваліфікованих тренерів може стати ключем до успіху.
Боєві мистецтва – це особливий простір, де жіноча сила набуває нових сенсів. Однією з найвідоміших борчинь краю є Марія Винник – спортсменка з високими здобутками, яка отримала звання майстра спорту України міжнародного класу у вільній боротьбі. У серпні 2019 року на чемпіонаті світу серед юніорів у Талліні Марія виборола бронзову нагороду у ваговій категорії до 50 кг, здолавши низку титулованих суперниць із різних країн. Цей успіх став першим за 48 років для Буковини в такій категорії, адже останній майстер спорту міжнародного класу у вільній боротьбі з регіону з’явився ще у 1971 році.
Поряд із боротьбою, контактні види спорту на Буковині активно розвиваються і в напрямку боксу та кікбоксингу. Чернівці регулярно приймають чемпіонати України серед жінок, а місцеві спортсменки неодноразово беруть участь у всеукраїнських і міжнародних турнірах. Ці види спорту демонструють фізичну силу, надзвичайну дисципліну, психічну стійкість і навички самозахисту.
Трансформації: як спортивні героїні змінюють уявлення про жіночість
Спортивні успіхи жінок із Буковини – це не просто особисті перемоги, а потужний каталізатор змін у громаді. Ці здобутки формують нове ставлення суспільства до жіночого спорту та стимулюють інвестиції в інфраструктуру. Активно з’являються нові спортивні секції, облаштовуються майданчики. А тренери змінюють свої підходи, заохочуючи дівчат займатися силовими видами спорту. Розширюється мережа спортивних клубів, а доступ до тренувань отримують охочі навіть у віддалених регіонах Буковини. Так, завдяки тому, що в останні роки з’явилася можливість займатися змішаними єдиноборствами, у високогірній Конятинській громаді, місцева шестикласниця стала чемпіонкою світу.
Софія Левковська у 2024 році стала золотою призеркою Чемпіонату світу зі змішаних єдиноборств GAMMA U18 MMA після наполегливих тренувань.
Її шлях у спорт розпочався з простого бажання – ходити на секцію дзюдо, яка відкрилася в її громаді в межах програми «Наставник». Батьки, хоч і здивувалися такому вибору доньки, підтримали її. Софія не зупинялася перед труднощами – розбитий ніс, губа, перелом пальця, виснаження не змусили її відмовитися від улюбленої справи. Навіть здивовані погляди однокласників не змусили її передумати.
Перші серйозні змагання – обласна Гімназіада з рукопашного бою, де Софія посіла друге місце. Згодом юна спортсменка перемогла на Чемпіонаті України з MMA у ваговій категорії до 60 кг. Завдяки відбору заслуженого тренера Івана Штефюка Софія потрапила до національної збірної України та взяла участь у Чемпіонаті світу зі змішаних єдиноборств у Греції, де здобула золото. Українська команда посіла перше загальнокомандне місце. Саме тому інвестиції у доступність спортивних занять у віддалених районах – це необхідність для розвитку молоді та громади загалом. Адже тільки так на спортивну арену можна вивести нові імена.
Приклади буковинських пауерліфтерок, борчинь та важкоатлеток демонструють, що фізична сила й жіночність не суперечать одна одній, а навпаки – підсилюють і збагачують образ сучасної жінки. Вони прокладають шлях до того, щоб сила жіночого тіла стала повсякденною практикою, а не лише медійною сенсацією.