Найвідоміша жінка Чернівців: Ольга Кобилянська

Літературознавство щоразу по новому осмислює та переосмислює видатних постатей в українській літературі. Життєвий та творчий шлях письменників вабить до себе своєю загадковістю та таємничістю. Буковинська письменниця Ольга Кобилянська є однією із таких особистостей та феміністкою, яка внесла у літературу новий відтінок жіночності. Далі на chernivchanka.

Біографічні відомості про відому буковинку Ольгу Кобилянську

Народилася майбутня письменниця 27 листопада 1863 року у містечку Гура-Гумора (нині Румунія). Першу освіту отримала у початковій німецькій школі, однак не мала можливості й далі отримувати шкільну  освіту, тому здобувала знання самостійно. Самоосвіта в результаті виявилася успішною, бо в майбутньому її будуть  вважати найосвіченішою жінкою того часу. Пізніше Ольга Кобилянська разом із родиною переїжджають у Чернівці.

Писати письменниця почала у юному віці. Першими спробами в творчості було написання віршів німецькою мовою. Важливою подією для її світогляду стало знайомство із письменницею Софією Окуневською, яка порадила їй писати українською мовою. Ще однією жінкою, яка вплинула на світогляд письменниці була Наталія Кобринська, яка відіграє важливу роль у створенні українського фемінізму. Також разом із ім’ям Ольги Кобилянської часто згадують найвідомішу поетку Лесю Українку, а про стосунки цих двох жінок ходять різні легенди.

Життєвий та творчий шлях письменниці овіяний таємницями, бажанням до гендерної рівності та бути коханою. Письменниця-феміністка була закохана в Осипа Маковея (письменника та редактора газети «Буковина»), але для чоловіка це було тільки літературною дружбою.

У Чернівцях Ольга Кобилянська активно працює над письменницькою діяльністю та входить до тодішньої інтелігенції.  Порушує у літературі  питання жіночої емансипації та стає однією із засновниць «Товариства руських жінок на Буковині». Померла видатна буковинка 21 березня 1942 році у Чернівцях. У будинку, де жила письменниця створено Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської.

Літературна творчість: невдачі та успіх

У науковому нарисі Осипа Маковея «Ольга Кобилянська: літературно-критична студія» (1899 р.) розповідається про становлення Ольги Кобилянської як письменниці. Перша літературна спроба для дівчини виявилася невдалою та справжнім розчаруванням. 1886 року вона пише оповідання «Вона вийшла замуж», яке віддає Н.Кобринської для публікації в альманасі «Першого вінка», але Іван Франко не надрукував його. Розчарована письменниця вирішує переробити, змінити назву твору на «Людина»  та покращити оповідання, після чого віддає його для німецького часопису. Рукопис знову був не прийнятий, але редактор надіслав їй відповідь, яка дала їй надію:

«…найшов у її оповіданю «незвичайно цікаву тему, знамениті епізоди, справедливий погляд на справи і ориґінальні думки», лише вважав, шо оповіданє за довге. Давав авторцї поради, що має читати, і заохочував не покидати пера, одним словом, був першим чоловіком, що поучав її, як братися до писаня… (з нарису)».

Переробивши оповідання, вона знову отримала відмови. Однак її оповідання «Людина» все ж надрукували в «Зорі». Другою її творчою працею стала повість «Царівна», яка була видана у «Буковині», а пізніше надрукована окремою книжкою. Серед наступних творів, які написала Ольга Кобилянська: «Він і вона» (гумореска), «Дещо про ідею жіночого руху», «Битва» (нарис з природи), «Некультурна» (оповідання), «Природа» (новела), «Valse melancolique» (новела), «На полях» (нарис), «Банк рустикальний» (новела). «Жебрачка» (нарис), «Час» (нарис), «Мати Божа» (нарис), «Покора» (нарис) «Мужик» (нарис), «Аристократка» та інші твори. Одним із найвідоміших її творів є соціально-психологічна повість «Земля». Більшість її письменницьких праць було написано у Чернівцях.

Фемінізм у літературі, як рушій змін у мистецтві та в житті

Слово «фемінізм» походить від латиського «femina», що означає «жінка». Метою фемінізму є отримання рівних прав та можливостей незалежно від статті. Першою феміністкою вважають американку Ебігейль Адамс, а серед найвідоміших письменниць – француженку Симону де Бовуар, яка написала феміністично-філософську книгу «Друга стать». Однією із українських феміністок була буковинка Ольга Кобилянська, яка вражала своєю прогресивністю та феміністичними поглядами.

Під час зборів «Товариства руських жінок на Буковині» Ольга Кобилянська висловлювала свої погляди, в яких розкриває питання про рівність та права жінок. 1894 року у Чернівцях вона зачитує свої погляди «Дещо про ідею жіночого руху». В яких зазначає, що ідея жіночого руху (емансипації жінки) не полягає у стереотипних поглядах про фемінізм (не бажанню виходити заміж, копіювати манери чоловіків, носити коротку стрижку тощо), а є боротьбою за рівні права:

«Просвіщаймося, щоб представляти якусь силу, щоб не давати себе вічно а вічно топтати, корити, щоб доля наша не була вічно доля служебниці-жебрачки! Бо чи ж нема в русинки жодної сили, чи нема наклонів до чогось великого, могутнього, а лише наклони до терпіння, «услуги й покори?! Та ні! В нас мусить бути сила, мусить бути будучність, –  лише звернімось самі до себе та пам’ятаймо, що господь бог наділив нас тими самими здатностями, як і других, і що ми лише досі спали».

У особистому житті та творчості Ольги Кобилянської часто відгукуються феміністичні мотиви, які для письменниці були важливими. Соломія Павличко у праці «Теорія літератури», згадуючи відому буковинку пише:

«Розгубленість і страх чоловіків перед фемінізмом узагалі й Кобилянською зокрема пояснювалися й тим, що вона торкнулася сфери, яка не існувала для патріархальної культури. Йдеться про сексуальність. Як підкреслила Елейн Шовалтер, література й сексуальність «…ідуть у парі, за спостереженням Ненсі Армстронґ, «історію роману не можна зрозуміти окремо від історії сексуальності», а історія сексуальності, у свою чергу, конструюється на сторінках прози…».

Історії кохання Ольги Кобилянської

Найвідомішим та найскандальнішим фактом про Ольгу Кобилянську є деякі обмірковування, що дружні стосунки з Лесею Українкою переходили в романтичні стосунки. Доказом цього вважають листи адресовані одна одній, які навіяні еротизмом та використанням пестливих слів. Чи варто приймати цю гіпотезу за дійсність? Однозначно, що дружба між Ольгою Кобилянською та Лесею Українкою мала більш глибокі почуття, але чому б це не називати сестринськими почуттями? Їхнє спілкування ґрунтується на довірі та любові одна до одної. Відповідь на питання «Які саме були стосунки в Ольги Кобилянської та Лесі Українки?» залишиться назавжди загадкою.

Щиру закоханість Ольга Кобилянська відчувала саме до чоловіка, а якщо точніше, то до письменника, літературознавця та редактора багатьох періодичних видань Осипа Маковея. Письменниця з цим чоловіком познайомилася 1895 році. На той час йому було 28 років, а їй 32. Ольга Кобилянська «не йде звичайною дорогою дівчат», тому приймає рішуче та несподіване рішення для жінки того часу. Письменниця робить пропозицію Осипу Маковею, однак той не відповідає їй взаємністю. Через деякий час Осип Маковей одружується з іншою жінкою. До кінця свого життя Ольга Кобилянська вибирає самотність.

.,.,.,.