Буковина – один із найбільш самобутніх регіонів в Україні. Тут можна побачити суто національні традиції в святкуванні Різдва, Великодня, хрещення, Покрови, Дня українського козацтва, Масляни, Івана-Купала, весілля та т.д. Молодь намагається поважати, цінувати та наслідувати звичаї своїх пращурів, пише сайт chernivchanka.info. Але радянське минуле зробило свій внесок у культуру. У цій статті ви дізнаєтеся, які традиції тих часів “прижилися” на Буковині.
Загальні тенденції
Весілля в радянський період – це час, коли збирається багато гостей (не тільки рідних, а ще й знайомих та знайомих знайомих), лунає голосна музика, їдять багато смачних страв та танцюють до ранку.
Ще часто весілля проводилося не один, а два-три дні, в залежності від багатства родини.
Не всі мали можливості кожен день жити так, як хочуть. Тому на свята, особливо на весілля, люди намагалися не тільки показати все, що в них є, а ще й назбирати кошти, щоб купити щось нове.
Батьки намагалися дати дітям, які беруть шлюб, все найкраще. Збирали придане (практичні речі: рушники, постільну білизну, посуд та т.п.), давали гроші та, якщо могли, житло. Хоча часто спочатку молодята жили з батьками, бо накопичували кошти.
Реєстрація шлюбу
У СРСР, як у багатьох країнах, реєстрація шлюбу у РАЦСі була обов’язковою. За законом України, люди можуть вважатися офіційно подружжям тільки тоді, коли вони отримають документ про одруження від вказаного вище державного органу. Але, якщо в радянський період цей крок був першочерговим та єдиним, то на сучасній Буковині іноді спочатку вінчаються (що є тут дуже розповсюдженим), а вже потім – беруть шлюб у РАЦСі.
Кортеж
Незмінним залишилося те, що багато молодят з гостями їдуть у РАЦС, на фотосесію або на банкет у спеціально прикрашених машинах. Хоча багато кульок, стрічок та т.п. вважається вже немодним, але іноді молодь досі обирає яскраві прикраси або навіть незвичні види транспорту, наприклад, карети.
Обряд обміну обручками
Під час весілля молодята обмінюються обручками. Дружина одягає чоловікові, а той, своєю чергою, дружині. Дуже престижно було, якщо такі прикраси зроблені із золота або срібла. Хоча треба відмітити, що іноді саме обручки були більш скромні в дизайні, ніж перстні або подібні речі. Якщо в молодят не було грошей, то обручки могли взяти і тільки на час весілля. У радянські часи їх не знімали протягом усього життя, але все не стоїть на місці та змінюється.
Бутоньєрка
Ця розкішна традиція збереглася. Одну або декілька квіток або бутонів (зазвичай гвоздики та троянди), що зібрані в один букет, вставляють у петлицю на чоловічому костюмі. Це виглядає святково та елегантно.
Прикрашання залу
У радянську добу на подвір’ї, де буде проводитися весілля, ставили намети та прикрашали їх. У сільській місцевості й у часи Незалежності люди саме так святкують. Але в місті прикрашають подібним чином вже ресторани.
Весільний банкет
У СРСР вважалося ганьбою не годувати добре запрошених гостей. І зараз банкет – майже головна складова цього свята. Тоді показником достатку родини була не тільки сукня нареченої та подарунки для молодят, але й розкішний стіл. Було багато м’яса, перших страв, різноманітного копчення, риби, бутерброди з ікрою (якщо сім’я була дуже заможна) та т. д. Хоча зараз асортимент страв не такий вже великий (за європейською модою люди тяжіють до мінімалізму).
Викрадення нареченої
Це чоловік або жінка, які крадуть наречену та вимагають за неї викуп. Ця традиція ще перегукується з викупом за право побачити молоду, який має платити наречений та його свідки.
Тост
Підняти келих за здоров’я та щастя молодих – важлива частина весілля. На щастя, масова пиятика вже не так актуальна, але багато гостей все ще хочуть сказати приємні слова головній парі вечора. Ще варто згадати оклик “Гірко” для молодят, після якого ті мають цілуватися, а гості – рахувати. Потім, як подружжя втомиться, йдуть аплодисменти або вигуки, що замало.
Музика
Хоча раніше танцювали під пісні Софії Ротару та Алли Пугачової, а у 21-му столітті молодь обирає більш сучасний репертуар, актуальність такої традиції не зменшилася. Також раніше була жива музика – гра на баяні або гітарі, а тепер – діджеї.
Виступи
Під гру на музичному інструменті міг станцювати якийсь родич (звичайно, ми кажемо не про танці напідпитку) або артисти. Якщо сім’я мала кошти, щоб запросити відомого співака, то це вважалося вкрай престижним. У часи Незалежності виступи стали ще більш актуальними.
Перший шлюбний танець
Люди 21-го століття все більше відходять від традиції танцювати вальс, яка була широко розповсюджена в минулого покоління, та змінюють його на танго, хіп-хоп або навіть поєднують різні види. Але від самого ритуалу першого шлюбного танцю молодь не відмовляється.
Весільний коровай
Торти тепер все більше вражають дизайном, висотою та різноманітністю кольорів. А у СРСР були головними короваї. З ними пов’язана ще одна цікава традиція: хто з молодят відірве більший шматок короваю, то той і буде головним у родині. І у сучасній Україні збереглася ця традиція.
Подарунки
У часи СРСР подарунки мали бути практичними: набір каструль, рушників, постільної білизни. У часи Незалежності також збереглася така традиція, хоча молодята будуть раді грошовим подарункам.
Фотографії та відеозаписи
Напевно, у деяких людей ще є фото (можливо, і чорно-білі) та відеозаписи найурочистіших подій. У радянські часи люди не могли сфотографуватися у будь-який момент, тому фотографів запрошували на такі важливі події, як весілля, та весь процес був досить кропітким.
Кидання букета
Це дуже відома традиція, яка збереглася на всій території України. Її ритуал дуже простий: позаду нареченої стають всі незаміжні дівчата, які бажають вийти заміж. Королева цього вечора кидає букет, і та дівчина, яка спіймає його першою, у тому ж році має також вийти заміж.
Миття ніг тещі
Зять приносив таз з водою, мив тещі ноги та витирав їх. Це демонструвало повагу та послух новоспеченого сина. В Україні іноді наслідують цю традицію.
Одягання хустки
Свекруха з нареченої знімає фату та віддає матері, щоб та її зберігала. Вважається, що, якщо пара вінчалася, то фата має цілющу силу, бо в ній зберігається багато позитивної енергетики. Потім мама нареченого одягає хустку на молоду в знак того, що дівчина вже належить не сім’ї батька, а родині чоловіка. І вона вже стає молодицею. Під час такої традиції панянки зазвичай плачуть, бо не хочуть прощатися з дівоцтвом.
Вплив СРСР на весільні традиції
Хочемо зазначити, що не всі вказані вище традиції є суто радянськими. Бо тоді багато що залежало від ідеологічних та політичних вимог. Більшість традицій вже існувало на теренах Буковини та України. Навіть просто читаючи про них, можна відчути суто наш рідний, як модно казати, вайб. Також деякі елементи весілля були взяті з інших країн та інтегровані. У той час велику увагу приділяли формальностям. Було обов’язково показати, хто скільки заробляє, які має можливості та задобрити гостей. Тому від святості самого процесу та розуміння, що це дійство, у першу чергу, для молодят, люди часто відходили. З часів Незалежності молодь все більше повертається до джерел українських традицій.